Чи допоможуть європейській науці 10 мільярдів євро
1742перегляди Дмитро Чепур, 19 грудня 2024, 12:30 Поділитися 
Фото: depositphotos.com
В Європейському Союзі з’явилася нова очільниця напрямку наукових досліджень, чиїм завданням стане перетворення найбільшої у світі програми наукової співпраці на двигун для подолання економічного та технологічного відставання блоку. Йдеться про Єкатерину Захарієву – юристку, яка обіймала кілька посад в уряді Болгарії (щоправда, не пов’язаних із наукою) і яка 1 грудня 2024 року стала комісаром із питань стартапів, досліджень та інновацій. У зоні її відповідальності – програма Horizon Europe.
Європейські науковці тепер із цікавістю спостерігатимуть, на що Захарієва перетворить наукову програму Horizon Europe, новий бюджет якої становить 95,5 млрд євро на сім років. Учасником програми є провідний центр фундаментальних наукових досліджень – Європейська дослідницька рада (ERC). Проте новий фокус реалізації програми полягає в більшому залученні бізнес-гравців до галузі інновацій.
«Ми однозначно залучили найкращих науковців до роботи в ERC», – зазначила Сильвія Швааг Сергер, спеціалістка з досліджень та інновації у Лундському університеті у Швеції. Однак інші частини програми виявилися не здатними залучити «кращих гравців» ринку.
Має бути «значно більше приватних інвестицій у дослідження», вважає Конні Ертс, астрофізик із Левенського католицького університету, що в Бельгії: «У європейському контексті їхня частка значно менша, ніж на інших континентах». Ертс і Швааг Сергер є учасниками експертної групи, призначеної Європейською комісією для розробки рекомендацій щодо подальшої долі програми Horizon Europe, відомих як Рамкова програма 10 (FP10 – Framework Programme 10).
Чому наука – це вже теж про гроші?
Призначення Захарієвої є частиною переформатування Європейської комісії, що відбувається раз на п’ять років. Нова каденція органу припала на період зростання напруженості у стосунках із росією та невизначеності зі Сполученими Штатами. Також блок відчайдушно намагається поліпшити економічні показники й позбутися залежності від американських і китайських технологій.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що протягом своєї другої п’ятирічної каденції вона досягне цих цілей через підвищену увагу до науки. «Ми помістимо дослідження та інновації, науку та технології в саме серце нашої економіки», – сказала вона. Як вона це робитиме та скільки грошей на це буде виділено – наразі невідомо. Комісія планує розробити офіційну програму на основі FP10 наступного року.
Однак уже можна побачити значні кроки на шляху перетворення досліджень на двигун економічного зростання. Вперше в титулі комісара ЄС з’явилося слово «стартап», що свідчить про увагу саме до бізнес-складової. Також комісія розмірковує над збільшенням фінансування «науки подвійного призначення», яка може бути використана з воєнною митою.
Як інфляція «з’їдає» гранти?
Гарні новини для науковців полягають у тому, що ERC заручився безумовною підтримкою з боку керівництва та починає надавати престижні наукові гранти в розмірі від 1,5 млн до 2,5 млн євро.
«ERC став основним фактором для конкурентоздатності європейської науки», – йдеться в доповіді Маріо Драгі, колишнього прем’єр-міністра Італії, висновки якого лягли в основу програми Урсули фон дер Ляєн на наступні п’ять років. Драгі запропонував щонайменше вдвічі збільшити річний бюджет Європейської дослідницької ради, який зараз становить 2 млрд євро.
Такий прогрес є життєво важливим, оскільки рада працює в умовах суворих обмежень, наголошує її президентка Марія Лептін. «Розмір наших грантів лишається незмінним із 2007 року, – каже вона. – Вони втратили свою цінність». Представник ERC підтвердив, що через інфляцію їхня реальна вартість зменшилася на 40%.
Однак самостійно збільшити розмір грантів рада не в змозі, оскільки в цьому разі доведеться поступитися кількістю. Це своєю чергою вплине на й без того низький рівень успішності профінансованих проєктів, який становить 14% і вже відлякує найкращих вчених, констатує Лептін.
Фон дер Ляєн пообіцяла збільшити ERC за свою каденцію. Однак яким буде це збільшення, стане відомо після перемовин наступного року з урядами держав – членів ЄС, які також відчувають фінансові обмеження, частково через оборонні витрати.
Що у пріоритеті в європейських науковців?
Майбутнє інших складових дослідницької програми ЄС є ще менш зрозумілим. Близько 53 млрд євро з бюджету Horizon Europe будуть спрямовані на чітко визначені прикладні дослідження в галузях кліматичної науки, космосу, охорони здоров’я та безпеки. Вони покликані створити консорціуми науковців і бізнесу по всьому континенту.
Проте ці напрями не приваблюють лідерів індустрій. «Це все дуже забюрократизовано, – каже Швааг Сергер. – Щоб стати учасником рамкової програми компанія має витратити немало коштів, як на підготовку до подання заявки, так і на адміністрування».
Розв’язанням проблеми, вважає Швааг Сергер і її команда, стане створення Ради індустріальної конкуренції та технологій» – незалежного органу, очолюваного провідними бізнесменами, які б розробили корисніший порядок денний. Одним із прагнень, каже вона, є наслідування моделі Європейської дослідницької ради.
Куди й чому тікають таланти?
Сам по собі ЄС може небагато зробити для поліпшення показників блоку. Більшість витрат регіону на дослідження й розвиток несуть національні уряди та приватні компанії. У цьому блок відстав від Сполучених Штатів Америки та Японії.
Незважаючи на те що ЄС втрачає менше науковців, ніж це було 10 років тому, значний відплив мізків триває переважно на користь США, свідчить експертне дослідження.
«Проблема полягає в тому, що в Європі дуже мало вакантних посад», – констатує Мона Сіміон, професорка філософії у британському Університеті Глазго та член ради директорів Молодої академії Європи, групи з розробки наукової політики. Європейська комісія та національні уряди мають напрацювати схему, яка б утримувала обдарованих молодих дослідників, вважає вона: «Європа постійно втрачає своїх найкращих дослідників».
Источник: mind.ua
