Та до чого тут обороноздатність країни
623перегляди Євгенія Підгайна, 21 січня 2025, 14:00 Поділитися
Фото: depositphotos.com
У Великій Британії працюють 150 наукових парків (НП), в Україні – п’ять із 37 зареєстрованих. Один R&D Британії генерує 400 млн фунтів стерлінгів доходу, п’ять вітчизняних НП разом заробили 15 млн грн у 2024 році. Це вибіркове порівняння натякає на те, що в Україні щось не так із наукою. Тож що робити? Запускати екосистему Science City, вважають її розробники – Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс ефективного регулювання BRDO. Що це взагалі таке? Які податкові та інші стимули держава хоче запропонувати інвесторам? Що наразі заважає розвитку R&D? Про це та багато іншого розробники розповідали на презентації концепції Science City. Mind занотував найцікавіше.
5,5% ВВП на науку в Ізраїлі проти 0,17% – в Україні
Щорічно Ізраїль інвестує в R&D приблизно 5,5% ВВП, Південна Корея – 4,9%, США та Тайвань – 3,9%, Японія – 3,3%, Китай – 2,4%. Україна ж на цій «мапі» є лідером Європи за найменшим обсягом фінансування науки.
«Потрібно близько 0,9% ВВП, щоб наукова галузь в Україні як мінімум мала можливості для повноцінної діяльності. Якщо відсоток фінансування падає до 0,3%, то вона вже має декоративну соціокультурну функцію. У 2022 році ми мали якраз оці 0,33%. У 2024-му – 0,17% ВВП. Це критично мало, ми наближаємося до дна. Україна повинна створити умови, щоб відштовхнутися від дна та набрати стрімкі оберти, щоб компенсувати втрачене», – навів статистику міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Але наразі збільшити бюджетне фінансування хоча б уп’ятеро – неможливо. Тож вихід начебто простий: МОН і Мінцифри обіцяють створити умови для залучення інвестицій від бізнесу. Втім поки що є нюанси.
«Зараз в Україні зареєстровано 37 наукових парків, з яких лише 5 провадять інноваційну діяльність. Саме тому працюємо над проєктом Science City, який стане каталізатором розвитку наукових парків, створить умови для взаємодії науки, освіти та бізнесу, забезпечить прозорість і підтримку на кожному етапі розвитку», – обіцяє віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За словами директора з програм розвитку Посольства Великої Британії в Україні Стефана Коссоффа, відроджені наукові парки можуть зробити для України декілька «речей». По-перше, стати ефективними платформами для об’єднання експертів із науки, бізнесу та уряду й прискорити перетворення наукових ідей у практичні рішення, які потрібні ринку. По-друге, НП допоможуть інтегрувати Україну у глобальний хай-тек і привабити міжнародні інвестиції, підтримати розвиток місцевих стартапів. «І на сам кінець наукові парки можуть відігравати ключову роль у посиленні обороноспроможності України, сприяти розвитку оборонних технологій: дронів, РЕБ тощо. Вони є критичними для відбиття російської агресії», – наголошує Стефан Коссофф.
5 млн грн податків за рік
Втім наразі картина не є такою, що вражає. За 2023 рік оборот українських наукових парків становив лише 0,2% від загального обсягу вітчизняних досліджень і розробок. У 2024 році наукові парки сплатили 5 млн грн податків.
Вісім наявних перепон
Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов виділяє вісім проблем, що заважають розвитку наукових парків.
З аспірантури – у ФОПи
«Наразі приблизно 7–10% випускників магістратури щорічно вступає до аспірантури. Це близько 7000–8000 фахівців. З них 80% випускників влаштовуються працювати в цьому ж університеті. Лише 20% далі йдуть працювати в наукоємний бізнес: MilTech, ІТ, фармкомпанії тощо. У світі це рівно навпаки. Там університети переважно готують кадри не для себе, а для бізнесу. Люди, які здобувають додаткові знання та експертизу, мають працювати на економіку», – каже Курбатов.
Далі в Україні університети епізодично співпрацюють із реальним сектором за прямими договорами. «Але останнім часом дуже активно співробітники наукових установ стали використовувати механізм створення ФОПів. Для чого це робиться? Щоб платити не понад 60% податків, а значно менше. Тож нам треба створити екосистему, яка буде привабливішою для роботи дослідників, ніж ФОПи», – пояснює заступник міністра МОН.
За мотивами «Дія City»
Наразі в МОН та Мінцифри пропонують не вигадувати велосипед, а скористатися «Дія City». Схема проста: державний ВНЗ разом із бізнес-партнером створюють науковий парк у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Далі НП при виконанні певних умов може увійти до «Дія City» та скористатися знижками, які застосовує цей режим.
Додатково пропонується ще декілька «магнітів»: нульове ПДВ з послуг і при передачі об’єктів прав інтелектуальної власності та скасування мита при ввезенні виробничого обладнання.
«Зараз, коли держава фінансує дослідження в університеті, ПДВ не стягується. А якщо наукова установа знаходить бізнес, який хоче профінансувати розробку, вже треба сплати 20% ПДВ. На перший погляд, для держави це добре. Але обсяг всього ПДВ, що сплачено університетами й науковими установами, – лише 40 млн грн на рік (десь вісім тисячних від всього ПДВ країни). Скасування цього податку для держави нічого не буде коштувати. Втім стане додатковим стимулом для НП», – вважає Курбатов.
У підсумку загальне податкове навантаження з умовних 100 грн заробітку для наукового парку в «Дія City» має становити 25,6 грн.
Розробники концепції, напевно, очікуючи можливий спротив від Мінфіну, наголошують, що податкові знижки входять до основних стимулів розвитку R&D в ЄС. За даними опитування Європейської комісії 720 R&D-компаній, одним із заходів державної підтримки, що має найбільший попит, є податкові кредити (49,4%).
«З колегами та партнерами аналізували багато інструментів, які існують у світі для підтримки розвитку R&D. Дуже часто використовуються податкові стимули або стимули прямого державного фінансування. Країни – лідери з інновацій фінансують наукові дослідження, наголошую, бізнесу, а не лише наукових установ та університетів, або надають податкову підтримку. Наприклад, Велика Британія лише на фінансування досліджень бізнесу виділяє 0,15% ВВП, ще 0,3% ВВП – через різні податкові знижки. А Україна інвестує 0% ВВП у власний R&D-бізнес. Хоча в нас він, безумовно, є. Це і фармпідприємства, і аграрний сектор, і ІТ-компанії тощо. Але держава не фінансує ці речі. Світ думає інакше», – тонко торгується заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов (у Science City про пряме фінансування бізнесу не йдеться).
Зарплата вченого – від 600 євро та оренда майна без аукціонів
Розробники концепції сподіваються, що Science City допоможе розв’язати і проблему відпливу людського капіталу з науки. «Наразі українські дослідники отримують дуже низки зарплати. За нашими розрахунками, середній рівень доходів вченого – 12 000 грн. Водночас у законі «Про наукову та науково-технічну діяльність» прописана норма: зарплата молодшого наукового співробітника повинна становити в перерахунку з прожиткових мінімумів приблизно 35 000 грн. Ця норма збігається з умовою вступу до «Дія City». Тож наукові парки мають забезпечити заробітну плату від 600 євро з подальшим зростанням», – пояснює Курбатов.
Також у концепції – шляхи розв’язання інших вищезгаданих восьми проблем. «Мають бути спрощені умови для публічних закупівель, пропонується пільгова оренда державного майна університетів і наукових установ без аукціонів тощо», – перераховує заступник голови МОН.
Щоб Science City не перетворилася у схему для зловживань розробники концепції пропонують шість запобіжників.
Десять законів та два кодекси
Всі ці ініціативи закладено в законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України щодо стимулювання розвитку наукових парків». У документі – зміни до десяти законів і двох кодексів, зокрема й Податкового.
Зараз розробникам концепції залишилося провести громадське обговорення законопроєкту та відправити його до парламенту на голосування. Присутній на презентації Science City голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, на диво, не заперечував і навіть попередньо підтримав ідею запуску Science City.
Імовірно, почув головний аргумент розробників концепції: за їхніми розрахунками, до 2030 року обсяг сплачених податків науковими парками в Science City має зрости у 30 разів – до 150 млн грн. У МОН та Мінцифрі сподіваються, що через 5 років в Україні будуть успішно працювати щонайменше 15 наукових парків із загальним обсягом доходів 1,5 млрд грн. Вони мають дати високооплачувану роботу 1500 дослідникам.
Источник: mind.ua