Та кого після всіх подій можна назвати «Людиною року»
3004перегляди Євгенія Підгайна, 19 грудня 2024, 08:50 Поділитися 
Фото: depositphotos.com
Телеком-індустрія – одна з небагатьох галузей, яка попри велику війну утримує позитивну динаміку доходів. 2022 року її обсяг зріс на 3% – до 83,2 млрд грн, 2023-го на 17% – до 97,3. Цього року є шанс підрости ще мінімум на 15% – до 112 млрд грн. У структурі доходів лідирує ринок мобільного зв’язку з часткою понад 63%, на другому місці – фіксований доступ до інтернету (близько 22%). Третю позицію посідають послуги з надання в користування каналів, об’єктів інфраструктури тощо (11%). Замикає список ринок фіксованого зв’язку, частка якого кожного року падає.
Які події сколихнули індустрію 2024 року? Чим запам’ятався рік, що минає? Опитані Mind гравці й експерти ринку згадали понад два десятки яскравих подій, які можуть вплинути на подальшу долю й розстановку сил у телекомі. Редакція вибрала з них найбільш знакові та розподілила їх по семи номінаціях.
Раніше Mind розповідав про підсумки 2023, 2022, 2020, 2019 та 2017 років.
Угода року
У цій номінації перемагає придбання французьким мільярдером Ксав’є Ньєлєм одразу цілої «когорти» українських телеком-активів: lifecell, «Укртауер», «Глобал Білгі» та «Датагруп-Volia». Остаточна сума угоди не розголошується. За офіційно непідтвердженою інформацією, Turkcell (власник перших трьох активів) продав 100% акцій цих компаній за $525 млн, Horizon Capital віддав 85% акцій «Датагруп-Volia» за $100–125 млн (10% залишилися у власності інвесткомпанії, 5% – у топа об’єднаної компанії «Датагруп-Volia-Lifecell» Михайла Шелемби).
Втім ця подія стала знаковою не лише через найбільшу на ринку суму угоди за останні роки. Вона мала потужний іміджевий ефект для України під час війни. «Це позитивний сигнал для світу: європейські профільні інвестори вірять у нашу державу. Угода стала одною з найбільших в історії телекомунікаційного ринку. Окремо заявлено про величезні інвестиції найближчими роками», – пояснює телеком-експерт Анатолій Фроленков.
Також прихід нового власника, точніше об’єднання lifecell і «Датагруп-Volia», має значно посилити конкуренцію «великої трійки».
Досягнення року
У цій номінації перемагає утримання зв’язку на прифронтових територіях – переважно невеликими інтернет-провайдерами та попри постійні руйнування мереж, з одного боку, і відсутність бронювання малого бізнесу та спробу ліквідації спрощеної системи оподаткування, з іншого. Малі компанії дивом виживають між цими двома «вогнями», знаходять кошти для відновлення зруйнованого та одночасно вислуховують «аргументовані» звинувачення від податкової та деяких депутатів у роботі в «тіні» (на єдиному податку) та меншому, у порівнянні з великими компаніями, обсязі інвестицій.
Майже єдина підтримка, яку вони мали 2024 року, – гранти для провайдерів на деокупованих територіях у межах програми ReACT4UA (фінансується урядом Німеччини, реалізується німецькою федеральною компанією GIZ та BRDO). До завершення проєкту кількість заявок, переможців та обсяг фінансування не афішується.
Втім організатори наводять зворушливі приклади. Один із них – кейс провайдера «Плутон-СВ» з Херсона. Зараз у компанії працюють 10 людей, більшість – жінки, адже чоловіки пішли до ЗСУ. «Плутон-СВ» втратив близько 60% своїх абонентів: до великої війни в Херсоні проживало 350 000 мешканців, нині – 70 000–80 000. Місто майже щодня під обстрілами, 50% мережі «Плутон-СВ» було пошкоджено або частково зруйновано. На грантові кошти провайдер переклав 2 км магістральних мереж, тепер лінії – не в повітрі від вежі до вежі, як було раніше, а під землею. Також компанія придбала шість акумуляторів для живлення мережі під час блекаутів.
Провайдерам на прифронтових територіях також допомагала канадська компанія eQualitie. Вона надала 47 км волоконно-оптичного кабелю для відновлення ліній зв’язку.
«Робота в умовах викликів 2024-го – війни, блекаутів, відсутності бронювання, скасування спрощеної системи оподаткування (ССО) для ринку, підвищення податків, демпінгу – вже досягнення року. Особливо для компаній, що працюють на територіях до 100 км від ЛБЗ та кордону з росією», – пояснює голова ІнАУ Олександр Савчук.
«Галузь продовжує надавати послуги, попри зовнішні та внутрішні виклики», – підсумовує телеком-експерт Олександр Глущенко. Фроленков додає, що індустрія не лише функціонує, а й розвивається. У мобільному сегменті проведено тендер на частоти, тестується 5G. У фіксованому зв’язку оператори переходять на енергоефективну технологію PON. У міжоператорському бізнесі провайдери розширили резервні канали та збільшили точки обміну трафіком. «Вражаючі кейси навантаження під час тривог (трафік зростає вдвічі-втричі), запуску «Сталкера» демонструють стійкість індустрії», – каже експерт.
Інтрига року
У цій номінації перемагає 4G-тендер із продажу частот у діапазонах 2100 МГц, 2300 МГц та 2600 МГц. По-перше, майже до останнього інтригою залишалося, чи вдасться взагалі його провести. Телеком-регулятор планував подію ще з 2021 року. Втім безліч (не)дрібних обставин періодично затягували старт.
По-друге, інтригою був «виторг» до держбюджету. Спочатку прогнозувалася пекельна битва з підвищенням ставок за кожний із п’яти лотів аукціону. На перших етапах підготовки тендеру «велика трійка» заявляла, що претендує на всі смуги. Михайло Шелемба навесні запевняв, що «з приходом нового власника lifecell конкуренція та ціна за кожний лот на аукціоні підвищиться, мова про десятки мільйонів доларів». Цю заяву було зроблено напередодні доленосного рішення суду: без зняття арешту з акцій lifecell продаж активу була б неможливою. Але після позитивного вердикту суду та закриття угоди стало відомо, що lifecell подав заявки на участь в аукціоні лише за двома лотами.
Також знизила градус конкуренції «джентльменська» купівля трьох лотів у діапазоні 2100 МГц: «Київстар» майже без боротьби поступився першими двома «смачнішими» лотами та придбав третю «обрізану» смугу – без можливості надавати послуги в Києві на цих частотах. У підсумку аукціон приніс до держбюджету 2,895 млрд грн – лише на 22 млн грн більше загальної стартової ціни.
Людина року
До шорт-ліста цієї номінації, за опитуванням експертів, увійшли три кандидати: топменеджер «Датагруп-Volia-Lifecell» Михайло Шелемба, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації ВР Олександр Федієнко та директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» (Краматорськ) Микола Кучерук.
«Шелемба пройшов шлях від найманого консультанта до співвласника одного з найбільших активів в Україні. Це чудовий приклад для наслідування. Федієнко, попри основне навантаження в оборонному комітеті ВР, знаходить час для підтримки бронювання ремонтних бригад телекому та захисту малих операторів», – пояснює Фроленков.
А команда Кучерука до останнього тримає зв’язок у прифронтовому Краматорську. «Він не лише керує процесами відновлення зв’язку, а й встигає брати участь у діалозі щодо державної політики у сфері зв’язку. Це приклад, коли людина не здається під неймовірним зовнішнім тиском і продовжує робити свою справу», – розповідає керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.
Найбільшу кількість голосів і перемогу в цій номінації здобув Микола Кучерук.
Виклик року
У цій номінації перемагає розпорядження НЦУ підготуватися до зимових блекаутів із «трохи» нереалістичними термінами виконання. У липні 2024 року мобільних операторів зобов’язали бути 10 годин зі зв’язком без світла. Гравці мали до 1 жовтня забезпечити автономним живленням не менше 60% базових станцій (БС), до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до 1 лютого 2025 року – всі 100%.
Поки в перші «дедлайни» оператори не вклалися – переважно через довгі строки постачання обладнання. Тож цю спробу держави зобов’язати ринок «перестрибнути через голову» експерти пропонували віднести і до номінацій «Популізм» та «Інтрига року».
Однак усе ж таки гравці значно прискорилися та періодично розповідають про нові закупівлі. Хоча в «рапортах» (не)свідомо не уточнюють, яка частка БС уже відповідає вимогам. Нещодавно СЕО «Київстар» Олександр Комаров в інтерв’ю медіа розповідав, що станом на листопад оператор обладнав базові станції 145 000 нових літієвих акумуляторів, які дозволяють мережі автономно працювати до 4–6 годин.
Також у компанії 2400 генераторів, що підтримують роботу ключових об’єктів. Понад 75% мережі забезпечено чотиригодинним резервуванням, а для ключових об’єктів цей час буде збільшено до шести годин. З 2022 року «Київстар» інвестував понад 1,9 млрд грн в енергостійкість і готується до масштабних витрат у майбутньому. Компанія закуповує ще понад 100 000 акумуляторів та 1400 генераторів. «Наша головна мета – забезпечити 25% мережі роботою від генераторів і досягти шестигодинного резервування для більшої частини мережі», – пояснив Комаров. Чи вдасться вийти на десятигодинний рівень, не уточнив.
«Vodafone Україна» також нещодавно видала пресреліз про закупівлю 22 000 акумуляторів літій-залізо-фосфатного типу (48V 100 Ah). Отже, компанія збільшить наявні потужності резервного електропостачання більш як удвічі. Раніше оператор розповідав, що з 2022 року на мережі змонтовано 51 000 акумуляторів LiFeРO4 типу (12V 100 Ah) і додатково законтрактовано, у процесі доставки ще 54 000. У компанії було близько 1500 генераторів. Інвестиції в енергостійкість у 2022–2024 роках мають досягти майже 1 млрд грн. На 2025 рік заплановано ще понад 300 млн грн.
Оператор lifecell після приходу нового власника закупив 32 000 літій-полімерних акумуляторів. Нове обладнання має «підняти» енергонезалежність з 4–6 до 8–10 годин. «Перерозподілили свій фокус на стійкість мереж. Зараз у нас одна з найкращих ситуацій щодо автономності мереж і можливості забезпечувати роботу базових станцій на акумуляторах понад 6 годин. А з новими 32 000 батарей зможемо тримати до 8–10 годин. Так, НЦУ надав операторам поштовх. Втім ми вели переговори з багатьма вендорами ще до розпорядження НЦУ: розуміли, що енергостійкість стане великим викликом», – у листопаді розповідав Mind Михайло Шелемба.
Лобі року
Переможцем у цій номінації стало «ручне» скасування спрощеної системи оподаткування – для окремої галузі. З 1 жовтня Державна податкова служба почала масово анулювали свідоцтва платника єдиного податку невеликим інтернет-провайдерам. Де-юре підставою таких дій мала б бути зміна законодавства, але ДПС видала лише роз’яснення з вільним трактуванням норм – застарілим переліком видів діяльності, які не можна здійснювати на спрощеній системі. Хоча послуга доступу до інтернету до того переліку не входить.
Це «вільне трактування» дозволяє провайдерам масово вигравати справи в судах. Втім не в усіх гравців вистачає часу та бажання судитися з ДПС. Лише за серпень – вересень 2024 року 487 інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності. «Ці дані можна віднести до рекорду року», – іронізує Ігор Самоходський та додає, що ризики для ринку через скасування ССО очевидні: менше довіри до законності дій держави, скорочення інтернет-покриття, послаблення ролі малого бізнесу й надалі зростання вартості послуг.
«Переведення провайдерів зі спрощеної системи в порушення законодавства України через ручне управління податковою можна віднести й до номінації «Популізм року». Під час «рекламної» кампанії активно розповсюджувався міф про збільшення надходжень до держбюджету через скасування ССО», – уточнює Олександр Глущенко.
Ліквідацію єдиного податку заохочували лише деякі непрофільні бізнес-асоціації, до яких входять великі телеком-гравці.
Прокол року
У цій номінації перемагає відсутність прогресу в захисті споживачів. «Ця сфера продовжує залишатися поза радарами органів державної влади та медіа. Водночас майже кожен абонент може відчути проблеми через необґрунтовані списання коштів, спам-дзвінки чи надокучливі SMS», – пояснює Ігор Самоходський.
Унікальність проблеми полягає в тому, що на ринку немає реальної статистики її обсягів. Мобільні оператори не звітують про кількість скарг від своїх абонентів. Останні можуть подати скаргу й телеком-регулятору. Втім, судячи зі статистики НКЕК, цим онлайн-інструментом користується зовсім незначний відсоток абонентів, що стикнулися з нав’язаними послугами, або «масштаб проблеми трохи перебільшений».
У НКЕК вважають, що проблема актуальна, а ця статистика підтверджує небажання абонентів додатково витрачати час на звернення та повернення коштів. «У переважній більшості скарг щодо контент-послуг, які вирішувалися через регулятора, оператор повертав кошти, якщо послуга не використовувалась (і це зафіксовано). Якщо ж послугою скористались – тоді кошти не повертаються», – пояснюють у Нацкомісії.
Ще одна проблема – відсутність оперативного механізму відписки від контент-послуг, які абонент не замовляв. Ні в застосунку, ні через SMS зробити це неможливо. Абоненту доводиться витрачати багато часу, щоб додзвонитися до кол-центру, або завітати до магазину компанії. Але там далеко не завжди приймають заяву клієнта. Аргументи дуже цікаві: абонента запевняють, що не можуть нічим допомогти, адже підписку оформлював не оператор, а начебто клієнт в офісі чи на сайті надавача послуги – партнера компанії. Абоненту потрібно знайти цього надавача, ні назви, ні адреси якого абонент не знає, і без документів довести наявність підписки. У підсумку клієнту залишається або продовжувати платити за непотрібну йому послугу, або подати скаргу регулятору, або перейти до іншого оператора.
Комплексно розв’язати ці проблеми могло б прийняття ініціативи регулятора щодо обов’язкової двофакторної згоди абонента при підписці на контент-послуги. «Правила надання телекомпослуг» Нацкомісія розробила ще задовго до повномасштабного вторгнення, але Кабмін не встиг їх затвердити. Саме в той час було ухвалено закон «Про електронні комунікації», згідно з яким повноваження передали до Мінцифри. Зараз у міністерства є напрацювання, але, коли вони будуть прийняті – не відомо.
Источник: mind.ua
