Наскільки злетіла стартова ціна та коли знову розпочнеться «велике будівництво»
368переглядів Євгенія Підгайна, 19 листопада 2024, 12:00 Поділитися 
Фото автора
Укриття, топи «великої трійки» зі своїми командами, десятки гостей – так 19 листопада розпочався довгоочікуваний 4G-тендер. Телеком-регулятор планував провести цей аукціон ще з 2021 року. На тендер виставили частоти в діапазонах 2100 МГц, 2300 МГц та 2600 МГц. Мобільним операторам вони потрібні для збільшення ємності мереж, а отже, і поліпшення якості зв’язку. Хоча цими смугами гравці могли безоплатно користуватися ще з весни 2022 року. Тож чи дійсно злетить якість зв’язку після тендеру, точніше після виконання умов ліцензій? Що саме регулятор вимагає в цих умовах? Як пройшов тендер? Чому lifecell спасував? Відповіді на ці та інші питання Mind отримав під час аукціону, знайшов у тендерній документації та уточнив в учасників.
Які лоти розігрувалися? На аукціон виставили п’ять лотів із загальною стартовою ціною 2,872 млрд грн. Всі лоти, окрім третього, – це купівля ліцензії для роботи у 25 регіонах України, за виключенням Криму та Севастополя. Покупець третього лоту – «отримав» 24 регіони: мінус не тільки Крим і Севастополь, а й Київ.
Чому частотами цих лотів оператори вже могли безоплатно користуватися? Нагадаємо: на початку повномасштабної війни Національний центр управління мережами телекомунікацій (НЦУ) дозволив «великій трійці» використовувати вільні смуги на період воєнного стану. Під час масової міграції абонентів важливо було дуже швидко збільшити ємність мереж, особливо на заході країни.
Тоді в діапазоні 2100 МГц кожен із трьох гравців отримав по 10 МГц: частоти лоту №1 – «Київстар», №2 – lifecell, №3 – «Vodafone Україна». Окремо 40 МГц у смузі 2300 МГц відійшло «Київстару». «Vodafone Україна» дозволили використовувати 35 МГц для 4G у діапазоні 2600 МГц.
Проте тимчасове користування не спонукало всіх операторів вкладати великі кошти в обладнання. Тільки один із гравців значно інвестував у розбудову базових станцій у діапазоні 2100 МГц, раніше розповідали Mind на ринку.
«Внутрішня оцінка ризиків не дозволяла операторам придбати велику кількість необхідного для роботи в цих смугах радіообладнання та забезпечити використання спектра повноцінно по всій території України через те, що за розпорядженнями НЦУ доступ надано їм тимчасово», – пояснював регулятор.
Яких сюрпризів чекали від аукціону? Те тимчасове розподілення частот могло мотивувати операторів викупити на тендері «свої клаптики» – без торгів за стартовою ціною. Якби не декілька нюансів. До аукціону прогнозувалося, що підняття ставок за перший або другий лот може влаштувати «Vodafone Україна», якої від НЦУ дісталася «обрізана» смуга (лот №3).
Також очікувалася запекла боротьба між «великою трійкою» за лоти №4 та №5. На перших етапах підготовки тендеру всі три оператори заявляли, що хочуть придбати ці смуги, а два лоти на трьох не діляться. До того ж теперішній голова об’єднаної компанії «Датагруп-Volia-Lifecell» Михайло Шелемба раніше запевняв, що «з приходом нового власника lifecell (NJJ Capital мільярдера Ксав’є Ньєля. – Mind) конкуренція та ціна за кожний лот на аукціоні підвищиться, мова про десятки мільйонів доларів».
Цю та схожі заяви в чисельних інтерв’ю медіа було зроблено навесні цього року – напередодні доленосного рішення суду: без зняття арешту з акцій lifecell продаж активу була б неможливою. Але після позитивного вердикту суду та закриття угоди стало відомо, що новий власник передумав: lifecell подав заявки на участь в аукціоні лише за двома лотами (№2 та №3).
Після аукціону Михайло Шелемба уточнив для Mind, що в кожного оператора є стратегія, яка базується на кількості частот на кожного абонента й дозволяє моделювати зростання трафіку. «Коли ми зайшли в компанію, дістали змогу проаналізувати всі дані. Тоді побачили, що в нас одна з найкращих ситуацій за кількістю частот на абонента. А лот №2 дасть нам найбільший приріст пропускної здатності для клієнтів».
Тож як (не) росли ставки на тендері? Учасники мали право підвищувати цінові пропозиції покроково – не менше 1% від початкової ціни лоту.
За перший лот конкурували «Київстар» та «Vodafone Україна». Смугу без торгу від конкурента викупив червоний оператор – лише на 250 грн більше стартовій ціни. Та номінально продовжив участь у торгах за лоти діапазону 2100 МГц: за умовами тендеру, в цій смузі в «одні руки» можна було купити два лоти.
За другий лот боролися «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell. Він дістався жовтому оператору за 463 млн грн.
Третій – «обрізаний» лот – відійшов «Київстару» за 448,5 млн грн, майже за стартовою ціною.
Четвертий та п’ятий лоти – прогнозовано після демаршу lifecell – теж пішли майже за стартовою ціною. Знову ж таки, за умовами тендеру, один гравець не міг викупити відразу два останні лоти. Тож «Київстар» придбав «свій» лот №4 за 994,8 млн грн, «Vodafone Україна» – лот №5 за 530,1 млн грн.
У підсумку аукціон приніс до держбюджету 2,895 млрд грн – лише на 22 млн грн більше загальної стартової ціни.
Що далі? Тепер протягом місяця з дати отримання рішення регулятора про результати аукціону оператори мають знайти гроші й оплатити ліценції. Інакше неплатоспроможних переможців тендеру буде дискваліфіковано.
Далі гравці перейдуть до обіцяного поліпшення якості зв’язку. При постійному зростанні трафіку вона погіршувалася, оскільки не вистачало ємності мереж. Реальне, а не «тимчасове» користування новими частотами має цю проблему розв’язати. Але це відбудеться не всюди та не відразу. За умовами аукціону на отримання ліцензій, гравці мають:
*Крім територій, що належать до зон активних бойових дій та тимчасово окупованих рф. Перебіг строків починається з наступного місяця після визначення дати для населеного пункту щодо завершення бойових дій / тимчасової окупації.
Источник: mind.ua
