У Чернівцях 23 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів, відкрили виставку архівних документів про голодомор на Буковині в 1946-47 рр.
Про це повідомляє molbuk.ua.
Ініціювали створення меморіального заходу “І пам’яті свіча не згасне…”голова Чернівецького обласного товариства політв’язнів та репресованих Галина Бойко та директор Державного архіву Чернівецької області Микола Рубанець.
На виставці представлені архівні фото та документи, які доводять, що СРСР штучно створював голод та морив ним українську націю.
На подію зібралося чимало людей, через що зал Чернівецького обласного краєзнавчого музею виявився трохи замалим. Відкрила захід вихованиця театральної студії “Темп” постановкою про голод в Україні.
З вітальним словом на початку заходу виступив перший заступник голови Чернівецької обласної ради Микола Гуйтор.
“Потрібний захід, потрібні акценти. Очікувано зал замалий для такого заходу. Роками про Голодомор не говорили для того, щоб стерти з пам’яті, все те, що з нами робили окупанти – етнічні чистки, голодомори, репресії, вивезення, заслання, розстріли, безіменні могили. Це все робилося для того, щоб вбити українськість та нашу ідентичність. Ми пам’ятаємо історію і завжди кажемо: ми не повинні цього допустити знову. Окупант не хоче тільки нашу землю. Для них треба зруйнувати наші цінності, нашу пам’ять, культуру, ідентичність”, – сказав Микола Гуйтор.
“Дуже рада всіх тут вітати. Українці перенесли три великих голодомори – 1921-23, 1932-33, 1946-47 рр. На жаль, лише один Голодомор визнаний на законодавчому рівні геноцидом. Чомусь про інші голодомори так не говорять, вказуючи на засуху та погані кліматичні умови. Проте коли дізнаєшся більше деталей, розумієш, що це була не просто засуха, а спланована акція радянської влади”, – зазначила голова Чернівецького обласного товариства політв’язнів та репресованих Галина Бойко.
“Стосовно подій 1932-33 рр., великого голоду, який у світі визнається все більше і більше державами як геноцид українців. В інформпросторі ми чули чимало жахливих історій про голод у минулому столітті. Ці історії розповідають про жахливі речі – канібалізм, винищення сімей, цілих населених пунктів. Варто звернути увагу, що попри велику кількість жертв, чимало людей після цього підірвали своє здоров’я. Ті люди, які вижили, часто хворіли та швидко помирали. Подібні події у всесвітній історії траплялися доволі регулярно. Це було 20 століття. Час, який недалекий від нас – три покоління. Це було явище, яке державна система не те що не допустила, а розпалила та ізолювала, переважно на території України. Українське селянство, яке під час революції повірило більшовикам, розчарувалося до кінця 20-х у цій владі. Тому для того, щоб загнати селян в колгоспи і підкорити українців, штучно створили голод”, – розповідає кандидат історичних наук Тарас Ковалець.
Источник: molbuk.ua