«Найстрашніше відчуття – безвихідь»: ексклюзивне інтерв’ю «МБ» із розвідником — відео » Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець»

«Найстрашніше відчуття – безвихідь»: ексклюзивне інтерв’ю «МБ» із розвідником  — відео » Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець»

«Найстрашніше відчуття – безвихідь»: ексклюзивне інтерв’ю «МБ» із розвідником  — відео » Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець»

Його обличчя завжди закрите балаклавою. Погляд пильний, рішучий і вмотивований. Він виконує бойові завдання на тих територіях, про які ми почуємо лише після перемоги України. Він постійно тренується та вдосконалює свою силу витримки. Це розвідник Сергій (ім’я змінили у цілях безпеки — авт.) До початку війни він працював у поліції. Та з її початком звільнився з правоохоронних органів, щоби стати на службу.
Спочатку охороняв режимні об’єкти

Про шлях від поліцейського до розвідника та бойові завдання Сергій розповів в ексклюзивному інтерв’ю “МБ”.

– 24 лютого нас підняли по тривозі, на той час я працював у поліції. У кожного з нас була тривожна валіза. Ми були готовими. Пам’ятаю, як понад триста поліцейських стояли в черзі на отримання зброї, а я в думках очікував на приліт. Далі план “Фортеця”, охорона адміністративних будівель, патрулювання. Перші кілька діб ми були постійно на роботі. Пізніше нас розподілили: когось – на патрулювання, когось — охороняти будівлі. Я охороняв об’єкт критичної інфраструктури. Добре пам’ятаю, як у телеграм-каналах бачив ці жахливі новини… Я розумів, як хлопцям важко, і вирішив їхати на бойові позиції. Розмови точилися про формування зведених загонів, щоб туди потрапити, треба було пройти підготовку. Вона займала певний час. Тому я вирішив звільнятися з поліції, – згадує розвідник.

«Найстрашніше відчуття – безвихідь»: ексклюзивне інтерв’ю «МБ» із розвідником  — відео » Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець»

Після звільнення Сергій поїхав до родичів попрощатися. Після цього взяв наплічник і поїхав до столиці.

– Родичам я правду не говорив. Казав, що їду до Києва на блокпости. Хоча в мене були інші плани. Через спільних знайомих з’явилася можливість працювати у розвідці. На Київщині я зустрів групу хлопців, які на той час уже побачили дуже багато, – згадує Сергій.
Згодом для виконання бойового завдання Сергія з групою відправили на Запоріжжя.

– Мій командир, товариш і дуже добрий друг, тоді казав: “Росіяни поводяться так, ніби ми прийшли на їхню землю, а не вони до нас”. На Запоріжжі ми виконували свою роботу. Яку саме, поки що сказати не можу. Намагалися максимально добре її виконувати, не давали окупантам “зашитися” на Запоріжжі, бо тоді вони почали масово все мінувати. Пізніше я перекваліфікувався в штурмовики, а потім знову перейшов у розвідники, – каже Сергій.

Источник: molbuk.ua

Comments

No comments yet. Why don’t you start the discussion?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *